керування

-я, с.

1) Дія за знач. керувати 1), 2); керівництво (у 1 знач.).

••

Децентралізо́ване керува́ння — керування у системі, в якій функції керування не закріплені за якою-небудь однією особою або підсистемою.

Дистанці́йне керува́ння — керування віддаленими об'єктами за допомогою сигналів або повідомлень.

Керува́ння ба́зами да́них спец. — процес визначення, створення, ведення баз даних, а також маніпулювання ними.

Керува́ння да́ними спец. — сукупність функцій забезпечення необхідного подання даних та операцій над ними.

Керува́ння до́ступом до да́них спец. — розмежування та обмеження доступу користувачів згідно з їх правами.

Керува́ння пото́ком да́них спец. — функція мережі передавання даних, яка забезпечує узгодженість надходження даних.

Централізо́ване керува́ння — а) автоматизоване керування технологічним об'єктом або процесом з єдиного робочого місця; б) у комп'ютерних мережах – керування, за якого одна із станцій (головна) керує всіма іншими станціями.

Утрача́ти (утра́тити) керува́ння — утрачати здатність бути керованим (про літак, снаряд і т. ін.).

2) перев. з означ. Система або сукупність приладів, за допомогою яких керують машинами, механізмами тощо.

3) грам. Зв'язок між словами в реченні, за якого залежне слово ставиться в тому відмінкові, якого вимагає керівне слово.